Законопроект, поза обговоренням якого знову залишилися організації із захисту інтересів закарпатських угорців, майже повністю ідентичний редакції, оприлюдненій рік тому, з тією різницею, що якщо метою попереднього законопроекту було гарантування прав меншин, то цей має на меті визначення особливостей суспільних відносин, пов’язаних з правами національних меншин.
Проект, який замість поняття національних меншин, прийнятого в міжнародному праві, використовує поняття національних спільнот, яке взагалі позбавлене правового середовища, є значним звуженням прав порівняно з нормами, закріпленими в Конституції та інших міжнародних угодах України, а також порівняно з попередньою практикою. Фактично є закріпленням тих обмежень, які кодифіковані в нещодавно прийнятому Законі про освіту та мову, у сфері мовних, освітніх, медійних прав тощо. Серед іншого, законопроект не гарантує вільне використання національної символіки, збереження територій компактного етнічного проживання, ускладнює підтримку організацій меншин, унеможливлює роботу ЗМІ мовами меншин, а також не містить заборону заходів щодо примусової асиміляції національних меншин.
Законопроект трактує права меншин виключно як права, які можуть здійснюватися особами, що належать до національних меншин, в індивідуальному порядку, що позбавляє національні меншини будь-яких політичних, освітніх чи мовних прав, реалізованих інституційно, а отже – можливості впливати на власну долю. Прийняття проекту призведе до подальшого погіршення правового становища меншин.
Ужгород, 25 липня 2022 року
