Ухвалений Верховною Радою закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачає в обов’язковому порядку виключне користування державною мовою майже в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, ЗМІ, господарську, політичну і культурну діяльності, і виключає можливість використання будь-якої іншої мови у суспільній комунікації. Закон визначає знання української мови як громадянський обов’язок, й ставить обов’язковою умовою володіння державною мовою при призначенні на посади в державних органах і заповнення посад в органах місцевого самоврядування шляхом виборів. Він також створює систему інституцій з метою контролю дотримання передбачених законом правил, караючи їх порушення штрафами і позбавленням права обіймати відповідні посади.
Таким чином даний закон не тільки унеможливлює використання мов національних меншин в публічній сфері, але й передбачає санкції щодо порушників його правил, вступаючи в супереч з чинною Конституцією України і положеннями численних міжнародних зобов’язань, взятих на себе Українською державою.
На нашу думку, ухвалений Верховною Радою закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є дискримінаційним, що в основі порушує людські права громадян України, радикально обмежує права національних меншин України на вільне користування рідними мовами, продовжує збільшувати напруженість як у внутрішній, так і зовнішній політиці держави. Закон також суперечить прагненням України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції.
м. Ужгород, 25 квітня 2019 р.
