Минулий рік був непростий для України, особливо на шляху до європейської інтеграції. Затягування безвізу та ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС розчарувало багатьох наших єврооптимістів. На такому фоні тривожні тенденції у світовій політиці наприкінці минулого року породили чимало запитань щодо європейської перспективи нашої держави.
Ці питання ми вирішили обговорити з народним депутатом України, закарпатцем Василем Брензовичем, який є головою підкомітету ВРУ з питань міжнаціональних відносин та активно працює в напрямі розвитку міжнародних контактів і європейської інтеграції України.
– Василю Івановичу, які, на вашу думку, перспективи інтеграції України з ЄС у контексті подій минулого року?
– Питання непросте… Інтеграція проходить у складний час для самого Євросоюзу. Якби це сталося раніше, можливо, цей процес відбувався б швидше і краще. Однак сьогодні в Європи є серйозні проблеми. Почнемо з того, що вперше в історії хтось вийшов із ЄС. І це була така потужна країна, як Велика Британія. Окрім того, згадаємо хвилю міграції біженців до ЄС, економічні негаразди та ін.
Звичайно, це призвело до того, що сьогодні є різні думки стосовно долі Євросоюзу. Дедалі частіше в Європі лунають запитання: а чи потрібна взагалі подальша інтеграція країн ЄС? Так само в переважній частині розвинених держав Європи побутує думка, що Євросоюзу більше не слід розширюватись і приймати нових членів. Водночас країни Центрально-Східної Європи, які є новими членами ЄС, хочуть розширення, у тому числі й за рахунок України.
Утім, на мою думку, у середньостроковій перспективі Україна не має шансів стати повноправним членом Європейського Союзу. І це ні в якому разі не є трагедією.
Однак такі питання, як безвізовий режим для України та ратифікація Угоди про асоціацію України з ЄС, мають вирішуватися, а їх затягування є недалекоглядним з боку європейських політиків. Адже, як бачимо, і ентузіазм українців стосовно євроінтеграції через ці події йде на спад. Подібне зволікання щодо таких, здавалося б, нескладних питань, як безвізовий режим, чесно кажучи, дивує…
Та, з іншого боку, ми не маємо чекати манни небесної! Існує багато розвинутих країн, які не є членами Євросоюзу. Усе залежить від нас. Чи станемо ми на шлях економічного розвитку й наведення ладу в нашій державі, чи ні.
У той же час чимало можна досягти за допомогою співпраці із сусідніми країнами, так, як ми це змогли зробити на Закарпатті. Це і малий прикордонний рух, і реалізація численних спільних проектів на рівні місцевої влади та багато іншого.
Ми можемо довго говорити про інтеграцію в Євросоюз, але насправді наша прикордонна інфраструктура не здатна пропустити навіть той рух, який існує сьогодні. Немає автобану, швидкісних поїздів, недостатньою є кількість контрольно-пропускних пунктів. Тому потрібно відкривати нові КПП та ремонтувати старі, будувати об’їзну дорогу навколо Берегова і т. д. Так, наприкінці минулого року в рамках зустрічі Прем’єр-міністрів Володимира Гройсмана та Віктора Орбана Україна й Угорщина підписали низку договорів, що стосуються розвитку прикордонної інфраструктури. До 2020-го домовилися спільно побудувати нову автостраду на кордоні. Згідно з підписаними документами, уряд Угорщини виділить довгостроковий кредит у 50 мільйонів євро. Ці кошти підуть на будівництво берегівської об’їзної дороги, ремонт дороги Берегово – Мукачево, розширення, модернізацію й побудову нових міжнародних КПП, будівництва нового мосту через Тису та ін. У підсумку буде з’єднано угорський автобан М-3 і трасу Київ – Чоп.
Це конкретні речі, і нам потрібно більше таких кроків. Треба активніше співпрацювати із сусідніми країнами. Адже вони мають зацікавленість у такій співпраці. Окрім того, у них є досвід, як модернізувати пострадянську країну. Бо всі вони пройшли цей шлях.
– Президент Петро Порошенко у 2014 році заявив, що Україна має намір вступити до Вишеградської четвірки. Як вам така перспектива?
– Вишеградська четвірка – це країни, які мають спільні інтереси. Співпраця між ними сьогодні дуже вдало просувається. І нещодавно до неї запросили уряд України. Уже були накреслені конкретні кроки для подальшого співробітництва. І цей процес є досить перспективним для нас. Адже наші проблеми для таких держав, як Франція чи Голландія, далекі та незрозумілі. У той же час сусідні країни, котрі пройшли соцтабір, пострадянську модернізацію, є близькими до нас ментально та світоглядно, якраз і зацікавлені найбільше у співпраці з Україною. У якому форматі проходитиме ця співпраця, це вже інше питання. Може бути Вишеградський формат або будь-який інший. Важливо, аби цей процес невпинно відбувався.
Однак сьогодні все відбувається дуже повільно. Наприклад, минулого року Польща надала понад 100 мільйонів євро кредиту на розвиток прикордонної інфраструктури України. Ми у Верховній Раді голосували за закон, яким ці кошти розподілено між держорганами. Однак вони досі не освоєні і просто лежать на рахунках.
І все ж, як показує практика, на рівні двох країн можна вирішити дуже багато. Наприклад, Угорщина нещодавно відмінила оплату за візи. Польща вже давно пропонує українцям легальне офіційне працевлаштування і т. д. Подібна співпраця може дуже багато дати Україні, особливо це стосується прикордонних регіонів.
– Чи не буде з кредитом від Угорщини так само, як із коштами від Польщі? Тобто чи не лежатиме він на рахунках через якісь бюрократичні або інші перепони?
– Треба докласти максимум зусиль, аби так не сталося. Адже невдачу буде просто нічим пояснити. Нинішня ситуація на кордоні дуже сильно заважає розвитку. Тому всім було б вигідно за ці кошти розбудувати та покращити прикордонну інфраструктуру. Це й пожвавлення економіки і туризму, зростання транзитного значення регіону, розвиток придорожньої інфраструктури, що сприятиме малому та середньому бізнесу, відкриттю нових робочих місць та ін. Тому я сподіваюся, що ми зуміємо домогтися, аби будівництво почалося вже цього року.
– За який період часу можна завершити цей проект?
– За рік можна відкрити новий пункт перетину кордону між селами Нодьполад та Нодьходош на українсько-угорському кордоні, за 1–2 роки побудувати об’їзну дорогу навколо Берегова, до 2020-го автобан з боку Угорщини дійде до українського кордону в районі села Дийда Берегівського району.
– А яка роль Закарпаття, що має кордони із чотирма країнами ЄС, у процесі інтеграції України до Євросоюзу?
– Закарпаття повинне відігравати основну роль в інтеграційних процесах. Для цього є багато умов: географічне положення, кордони і т. д., однак для цього ще потрібні відповідна інфраструктура та інвестиції.
При нормальному становищі наш край мав би цікавити європейських інвесторів: близькість до Європи, дешева робоча сила тощо. І воно би так і було. Однак фактично за 25 років зроблено дуже мало. На це є причини. Наприклад, ситуація із вільною економічною зоною, яку спочатку створили на Закарпатті, а потім раптом відмінили. Чи повірять нам після цього ще раз?
Ми на словах багато говоримо про євроінтеграцію, але на ділі чимало питань не вирішується. Так чи інакше, Закарпаття є частиною України, і на нас постійно впливає цей загальнодержавний безлад. Водночас перспектива розвитку, звичайно, є. І тому нам потрібно самим робити ці маленькі кроки в напрямі до євроінтеграції, створювати умови, урешті-решт зацікавити Європу. Адже проблемні сусіди нині не потрібні нікому.
– А як щодо інших прикордонних областей, котрі межують з Євросоюзом. Чи проводиться там якась робота щодо євроінтеграції?
– Звичайно, робиться дуже багато і в інших областях. Наприклад, Львівська область досить інтенсивно співпрацює з Польщею. Однак я думаю, у цьому напрямі має робитися набагато більше. Центральна влада просто чомусь не приділяє такій співпраці належної уваги. Так, на Закарпатті нині існує унікальна практика транскордонної співпраці з областю Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина). Тобто між регіоном країни, яка є членом ЄС, та регіоном України, що не входить до Євросоюзу. У зв’язку з цим я ще рік тому подав до Верховної Ради проект змін до законодавства, які б регулювали ці відносини. Однак його досі не поставили на голосування. І це при тому, що таку практику необхідно поширювати, оскільки вона дає українцям доступ до фондів Європи.
Розмовляв Руслан ФАТУЛА
