Заява

Товариство угорської культури Закарпаття і Демократична спілка угорців України вітають зусилля урядів Угорщини та України, спрямовані на посилення та розширення угорсько-українських відносин, у рамках яких значну політичну вагу має зустріч прем’єр-міністрів, що відбудеться 24 листопада 2016 року.

Ми переконані, що офіційний державний візит є важливим кроком уперед у пожвавленні міждержавного економічного співробітництва і одночасно відправною точкою, що дасть поштовх для розвитку економіки, інфраструктури України, Закарпаття й зокрема прикордонного регіону. Сподіваємося, що за підсумками зустрічі, серед іншого, буде реалізовано такі проєкти, як побудова об’їзної дороги навколо міста Берегово чи відкриття запланованих нових прикордонних пунктів пропуску.

Поряд з економічними питаннями вважаємо за важливе порушення на зустрічі також проблем, що стосуються закарпатських угорців.

Викликають стурбованість ті нещодавні законодавчі ініціативи в Україні, які можуть призвести до значного обмеження прав національних меншин. Серед них – розгляд Конституційним судом України подання народних депутатів VII скликання про невідповідність Конституції України Закону «Про засади державної мовної політики». Визнання Конституційним судом неконституційності даного закону означатиме обмеження національних і мовних прав представників нацменшин, а також може спричинити суспільне загострення в України.

Прийняття запропонованих до законопроекту «Про освіту» змін, проти яких закарпатські угорські організації вже неодноразово висловлювали протест, означало б значний крок назад у сфері забезпечення прав нацменшин, було б грубим порушенням конституційного права громадян України навчатися рідною мовою.

З прикрістю сприймаємо відсутність реакції з боку української влади стосовно антиугорського виступу (смолоскипної ходи) українських націоналістичних організацій, що відбувся 13 березня 2016 року в Ужгороді і мав на меті викликати страх та зруйнувати мирне співіснування різних національностей, а отже порушував Конституцію та законодавство України, а також взяті нею на себе міжнародні зобов’язання.

До сьогодні на законодавчому рівні не вирішено питання про реабілітацію угорського та німецького населення, депортованого радянською владою до концтаборів.

Ми переконані, що базовою умовою існування правової держави, стабільності і забезпечення миру є дотримання конституційних прав громадян, дотримання чинного законодавства, а також захист національних меншин, розширення їх прав згідно з європейськими нормами.

Сподіваємося, що угорсько-українські добросусідські відносини будуть розвиватися безперешкодно, і закарпатські угорці можуть відіграти в цьому важливу роль.

Ужгород, 19 листопада 2016 р.