Результати перемовин щодо Закону «Про освіту»

З приводу суперечливого мовного Закону України про освіту, прийнятого у вересні минулого року, в Нижньому Солотвині 22 червня провели перемовини міністри закордонних справ Угорщини Петер Сійярто та України Павло Клімкін, Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Міклош Каслер та Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

В першій половині дня члени українсько-угорської міжурядової робочої групи відвідали Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, де проходило свято закінчення навчального року. Там вони привітали молодих спеціалістів з отриманням дипломів, а в другій половині дня пройшло майже двогодинне засідання, після чого відбулася спільна прес-конференція, на якій повідомили про результати зустрічі.
– Це були дуже важливі й конструктивні перемовини, де на порядку денному постало багато питань. Здебільшого ми проводили консультації щодо впровадження закону «Про освіту». Ми зацікавлені у збереженні угорської меншини та в забезпеченні збереження їхньої національної ідентичності, але ми повинні досягти того, щоб кожен громадянин України мав можливість вивчити державну мову. Вчителям слід навчитися правильно навчати українській мові, нам потрібно змінити методологію, – сказав міністр закордонних справ України.

Павло Клімкін додав, що в першій половині липня продовжиться консультація з мовних проблем у сфері освіти, оскільки, на його думку, дискусії мають позитивну динаміку. Після виступу міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, своїми думками про переговори поділилася міністр освіти Лілія Гриневич. Насамперед, як і Клімкін, вона також говорила про важливість збереження ідентичності угорської меншини на Закарпатті, про обов’язок української мови бути вільно використованою та про основну мету українського Міністерства освіти – забезпечення якісної освіти для всіх громадян.
– Ми провели дуже детальну консультацію щодо реалізації закону «Про освіту».
У школах меншин ми створимо необхідні класи для вивчення української мови. Ми розуміємо, що дві мови – угорська та українська – дуже різні, тому студенти меншин потребують більше часу для вивчення державної мови. З цією метою ми розробляємо новий навчальний план та забезпечимо новими підручниками. Ми також обговорили продовження строків імплементації закону «Про освіту», що не означає з нашої сторони, що ми тягнемо час. Для розробки якісної освіти потрібний час, здебільшого для підготовки вчителів, редагування підручників та методологічних змін.

Останньою темою на переговорах був законопроект про середню освіту, який хочуть прийняти. Це має прояснити втілення в життя статті 7 закону «Про освіту», який вже прийнято. Ми обговоримо з угорськими колегами на Закарпатті, як ми будемо впроваджувати мовні питання, – додала Лілія Гриневич.

Після української сторони виступив Петер Сійярто, наголошуючи, насамперед, на важливості хороших українсько-угорських двосторонніх урядових відносин.

– Ми ностальгічно згадували період до вересня минулого року, коли ми обговорювали питання про підтримку розбудови інфраструктури та про відкриття нових пунктів пропуску. Нам дуже шкода, що з того часу, як прийняли в Україні Закон «Про освіту» він є винятковим предметом двосторонніх контактів. Ми говоримо про дві сусідні країни, переважна більшість інтересів яких збігаються. Ми зможемо ще краще досягти забезпечення цих інтересів, якщо “колесо” буде крутитися в одному напрямку у всіх аспектах… Ми докладемо максимум зусиль, щоб гарантувати й не дати утискати права угорської громади, що живе тут, на Закарпатті. Права меншин регулюються міжнародними правилами та двосторонніми угодами. Ми наполягаємо на дотриманні цих норм. В контексті обговорення я хотів би сказати, що ми не бажаємо змінювати те, як українське освітнє право спрямоване на здійснення державної освіти. Ми просимо тільки одне: не робіть це за рахунок погіршення освіти мовою меншин. Освіта угорською мовою не повинна страждати від того, що закон України «Про освіту» має на меті зробити державну мовну освіту ефективнішою. На переговорах були досягнуті кроки прогресу, які вітає уряд Угорщини. Але попереду нас ще чекає довгий шлях. Ми із задоволенням прийняли твердження пані Гриневич про те, що Україна виконує резолюцію Венеціанської комісії. Ми очікуємо на дотримання передбачених комітетом положень про виключення приватних шкіл зі сфери застосування мовної статті закону «Про освіту». Українські колеги запевнили нас, що вони не заперечують проти внесення змін щодо приватних шкіл… Напевно, обіцянки можна оцінювати тільки після їх виконання. Ми з нетерпінням чекаємо на липневі консультації, які покажуть, наскільки будуть дотримані оголошені зараз зобов’язання, – заявив Петер Сійярто.

Крім того, міністр закордонних справ Угорщини заявив, що й надалі продовжуватиме вважати Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) стратегічним партнером.

Одне з питань, на яке відповів Петер Сійярто на прес-конференції, було в контексті наближення саміту НАТО в Брюсселі. За його словами, Угорщина не сприятиме проведенню засідання НАТО-Україна, поки не буде реалізовано рекомендації Венеціанської комісії щодо Закону «Про освіту». Проте міністр закордонних справ заявив, що нещодавно він зустрівся з держсекретарем США Майком Помпео, якого повідомили про зустріч на липневому саміті НАТО з безпеки в регіоні Чорного моря, і Угорщина підтримує участь України в цьому слуханні.

Після переговорів Ласло Брензович зазначив, що українські міністри обіцяли, що в липні на рівні міністрів відбудуться подальші консультації з представниками закарпатських угорців, які після отримання результату завершаться засіданням уряду, а обіцянки, які зараз озвучують, є лише у формі концепції. Він додав: “Як член парламенту, я маю досить поганий досвід з вищесказаного, оскільки попередній текст закону «Про освіту» не був таким самим, принаймні стосовно статті 7. Тоді він був прийнятий у зовсім іншому форматі. Українська сторона не бачить можливості внесення змін в рамки чинного Закону, а лише відкладення його імплементації на п’ять років. Можливо, на наступному тижні постане перед парламентом пропозиція щодо відповідної реалізації Закону”.

Ілдіка Орос, яка мала можливість взяти участь у слуханні в якості спостерігача, сказала, що очікують на забезпечені законом права до раніше чинних для навчання мовами меншин. На думку ректора ЗУІ, ідеї для української сторони ще не повністю з’ясовані, оскільки Лілія Гриневич розповіла, що, якби цей закон було введено, то школи вирішили б, скільки предметів і як їх навчати українською мовою. Павло Клімкін стверджує, що слід навчати історію та географію українською мовою, і ці дві заяви вже суперечливі. Проте щодо основних питань погодилися – діти повинні вивчити українську мову, але позиція представництва угорської меншини полягає в тому, що це слід зробити на уроках української мови та літератури.

Тюнде Товт
Kárpátalja.ma